Корисні програми для навчання

https://drive.google.com/open?id=0B2SgYksJ6dahVTB6YXdmSlpTM3chttps://drive.google.com/open?id=0B2SgYksJ6dahenptOWpMYmdUaGM
https://drive.google.com/open?id=0B2SgYksJ6dahZncyRU5nMEFMRWs
https://drive.google.com/open?id=0B2SgYksJ6dahcldHaHdmTUo3RU0

https://drive.google.com/open?id=0B2SgYksJ6dahV2NlVkhGN1pVSVk

https://drive.google.com/open?id=0B2SgYksJ6dahM1Y2SGRJeW1WY28

Тести, кросворди, пазли:
http://LearningApps.org/display?v=p5quxxwv301
http://LearningApps.org/display?v=pifmpx4dn01
http://LearningApps.org/view1145862

Інформатика
навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
2-4 класів

Пояснювальна записка
Мета і завдання навчального курсу
Оновлення змісту вивчення предмету “Інформатика” у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язано зі змінами стратегічних напрямків освіти - орієнтація на діяльнісний підхід та формування в учнівства важливих життєвих компетенцій. Лише з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання може мати форми особистісно-орієнтованого, гнучкого динамічного процесу. Розповсюдження нових цифрових медіа й навчальних середовищ обумовлюють зростаючу важливість ІКТ-компетецій, які сьогодні майже  всюди визнаються одними з ключових в системі освіти.
Головна мета навчального предмету “Інформатики” у відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти - ознайомлення учнів з інформаційно-комунікаційними технологіями та формування у дітей ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві.
Зміст навчального предмету «Інформатика» в початковій школі являє собою узагальнений і скорочений виклад основ  інформаційно-комунікаційних технологій, адаптованим до можливостей і особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Основними завданнями навчального предмета є формування в дітей молодшого шкільного віку:
●       початкових навичок використовувати інформаційно-комунікаційні технології;
●       основних навичок роботи з різними пристроями для вивчення інших предметів, а також для розв’язування практичних соціальних, комунікативних завдань;
●       початкових уявлень про інформацію, її властивості, особливості опрацювання, передавання та зберігання;
●       початкових навичок використовувати інформацію з навчальною метою;
●       алгоритмічного, логічного та критичного мислення.
Ключова та предметна ІКТ-компетентності навчального курсу
Вивчення пропедевтичного курсу «Інформатика» сприяє формуванню і розвитку у молодших школярів/школярок ключових компетентностей, серед яких можна виділити предметну ІКТ-компетентність, міжпредметні, комунікативні та соціальні компетентності.
ІКТ-компетентність, як предметна, передбачає впевнене критичне та безпечне використання ІТ-засобів у навчанні й повсякденному житті.
У контексті початкового навчання предметна ІКТ-компетентність розглядається як здатність учня сприймати, обмінюватись та використовувати інформацію в конкретній життєвій або навчальній ситуації.
Предметна ІКТ–компетентність учнів виявляється у таких ознаках: в умінні
●       усвідомлювати власні інформаційні потреби;
●       виявляти джерела інформації та здійснювати результативний пошук;
●       здійснювати аналіз й оцінку якості інформації;
●       організовувати та структурувати інформацію;
●       ефективно використовувати інформацю;
●       створювати й обмінюватись новими знаннями.
Діяльнісний вимір предметної ІКТ-компетентності пов'язаний з такими вміннями дітей молодшого шкільного віку:
технологічними:
сприймати інформацію від вчителя/вчительки, з підручників, електронних джерел; обмінюватися інформацією в спілкуванні між собою;
отримати початкові навички використання різноманітних засобів інформаційних технологій для вирішення навчальних завдань;
сприймати та представляти інформацію у вигляді тексту: читати та змінювати тексти, визначати ключові слова в тексті, створювати та опрацьовувати текст;
сприймати різноманіття графічних даних: зображення, фото, піктограми, карти, схеми, діаграми;  
створювати власні зображення у вигляді малюнків та творчо опрацьовувати готові зображення;
презентувати інформацію у вигляді слайдів; 
представляти одну і ту ж інформацію в різних формах; вміння описувати об'єкти реальної дійсності, представляючи інформацію про них різними способами - у вигляді чисел, тексту, зображень, схем, таблиць, презентацій;
телекомунікаційними:
усвідомлювати свої інформаційні потреби та прагнути до їх задоволення через пошук;
вміння сприймати та використовувати різноманітні інформаційні ресурси з дотриманням основних принципів авторського права та власної безпеки;
розрізнити приватне і публічне середовище з розумінням основних принципів свободи слова;
безпечно спілкуватись з використанням ІКТ, а також співпрацювати, допомагати одноліткам, навчатись разом з іншими;
сприймати різні точки зору, брати участь у дискусії, розуміти чужу точку зору, прислухатись до неї, в тому числі в Інтернеті з дотриманням моральних та етичних норм спілкування;
розуміти соціальні наслідки, що виникають у цифровому світі, в тому числі й питання безпеки, недоторканності приватного життя;
виражати свою індивідуальність у процесі створення та публікації інформаційних продуктів;
алгоритмічними та логічними:
формулювати команди для виконавця, складати алгоритми за зразком, шукати помилки в послідовності команд, аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців;
шукати різні варіанти виконання завдань, обирати та обґрунтовувати найефективніший варіант виконання;
розрізняти алгоритмічні структури: слідування, цикли, розгалуження;
створювати та виконувати алгоритми у визначеному середовищі;
розрізняти істинні та хибні висловлювання, формулювати висловлювання з логічним слідуванням;
У результаті засвоєння предметного змісту пропедевтичного курсу «Інформатика» учні мають виявляти такі складові предметної та ключових компетентностей:
●       усвідомлювати ключові поняття, що описують його потреби в інформації;
●       використовувати різні джерела, щоб задовольнити свої потреби в інформації;
●       використовувати різні способи опрацювання відібраної інформації;
●       знаходити способи для розв’язування різних типів навчальних і життєвих задач, вирішення проблем;
●       співпрацювати у різних групах для виконання навчальних завдань, готовності до продуктивної праці.
Структура навчальної програми
Курс «Інформатика» розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень за рахунок інваріантної складової навчального плану.
Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Концентричність передбачає повернення до подання та опрацювання тем у кожному класі початкової школи. Лінійність має за мету ознайомити учнівство у пропедевтичному курсі "Інформатика" з деякими простими середовищами, що забезпечують навчальну необхідність за змістом програм курсів початкової освіти. Поняття інформації, її властивостей, форм подання та використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється на кожному етапі навчання. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.
Програмою встановлена послідовність тем курсу, яка дозволяє при вивченні кожного з розділів використовувати знання і вміння, набуті під час вивчення попередніх розділів. Учитель може змінювати порядок вивчення тем та самостійно визначає обсяг (кількість годин) на вивчення кожної теми курсу, а також на повторення, узагальнення та систематизацію під час вивчення кожної теми, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного класу траєкторію навчання.
Характеристика змісту навчання
На початковому етапі програмою передбачається ознайомлення учнів з різноманіттям засобів інформаційно-комунікаційних технологій для сприймання, створення, опрацювання та обміну інформацією.
Другокласники/другокласниці практично знайомляться з різноманіттям засобів комп’ютерної техніки: портативними та стаціонарними комп’ютерами, мобільними пристроями, що наявні у школі та вдома. 
У 3 класі - поглиблюють знання про їх різноманіття й призначення та вдосконалюють навички їх використання.
У 4 класі - розширюють уявлення про застосування їх для зберігання, опрацювання та передавання інформації.
За допомогою підібраних учителем/учителькою вправ учні опановують навичками впевненої роботи маніпуляторами (миша або тачскрин, тачпад), вчаться використовувати клавіатуру в середовищах, необхідних для навчання з усіх інших предметів. Систематичну роботу з формування навичок роботи з клавіатурою слід передбачити на кожному уроці інформатики, підбираючи для цієї мети ігри, вправи з дотриманням дидактичних принципів наступності, послідовності.

Розкриття тем програми про інформацію, її властивостей та дій з інформацією базується на розумінні дитиною поняття ”інформація”. Учні та учениці мають вміти наводити приклади інформації, властивостей інформації, форм подання та дій з інформацією з повсякденного застосування.
Під час ознайомлення учнівства з властивостями, видами інформації, діями з нею спочатку пропонується розглянути ті, що зустрічаються у житті людини, а потім називати й такі, що відбуваються з використанням засобів інформаційних технологій.
Програмою передбачено сформувати в учнівства уявлення про те, що людина в житті постійно зустрічається з інформацією, працює з нею та може використовувати при цьому сучасні засоби ІТ з умінням захистити свій інформаційний простір.
Демонстрація переваг використання засобів ІТ для опрацювання різної інформації у навчальних ситуацій сприятиме формуванню цілісної картини навколишнього світу.
Вивчення змісту програми про використання інформаційних технологій починається з прикладів використання різноманітних засобів ІТ для навчання з інших предметів, як наприклад, перегляд навчальних відео, картин художників, слухання музичних творів, читання художніх творів, вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.
            Практичні дії зі створення учнями/ученицями власних продуктів починається під час ознайомлення з середовищами для створення та змінювання зображень. Під час практичних занять у графічних та текстових редакторах, редакторах презентацій, (як і спеціального програмного забезпечення, інстальованого на комп’ютер, так і в онлайн середовищах Інтернету), формуються навички створювати та змінювати зображення, тексти, презентації для навчання.
Передбачається, що учні та учениці матимуть вибір у визначенні зручних саме для їх віку середовищ обробки зображень, текстів, презентацій з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом.
У ході реалізації цієї змістової лінії учнівство навчиться змінювати та створювати найпростіші зображення, презентації, текстові документи; працювати зі схемами, діаграмами, картами; перетворювати інформацію з однієї форми подання в іншу (текстову, графічну, числову, звукову).
Сформовані базові навички створення презентацій дозволить демонструвати результати своєї навчальної діяльності з інших навчальних предметів.
Комунікаційні технології опановуються учнями у процесі практичного ознайомлення з мережею Інтернет та практичним використанням упродовж усіх тем вивчення курсу. Основну увагу приділено опануванню початковими практичними навичками використання мережі Інтернет для перегляду, сприймання та пошуку інформації у вигляді тексту, зображень, відео; виконання інтерактивних завдань онлайн для підтримки навчальних предметів, електронного листування при дотриманні вимог безпечної роботи в Інтернеті. На основі початкових кроків роботи в браузері пропонується ознайомити учнівство зі складовими частинами вікна програми, поняттям “папка”, як середовище зберігання закладок.
Важливо щоб учні та учениці зрозуміли головні особливості безпечної роботи з інформаційними джерелами та почали використовувати відповідні навички та знання при вивченні інших навчальних предметів. Зміст пропонованих практичних завдань, що використовуються в курсі «Інформатика», відображає потреби навчання учнівства з читання, математики, мов, природознавства, мистецтв та інших навчальних предметів. Важливим є задоволення пізнавальних інтересів учнів та учениць, підтримка їх творчої ініціативи та прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій, що створюватиме відчуття доступності в постійному оновленні своїх компетентностей.
Для формування міжпредметних компетенцій, у рамках пропедевтичного курсу, програмою передбачено вивчення питань, пов’язаних з алгоритмами та їх виконавцями. У результаті ознайомлення з ними учні та учениці повинні розуміти поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця алгоритму, отримати перші уявлення про основні алгоритмічні структури, зокрема, слідування, розгалуження та повторення, навчитися виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному зрозумілому для відповідної вікової категорії середовищі, використовуючи просту систему їхніх команд. Головною метою вивчення алгоритмів є вміння розв’язувати значущі для учнівства задачі з їх повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення мети,  передбачати можливі наслідки.
У програмі передбачено під час вивчення кожної теми використовувати матеріали інших навчальних предметів, постійно здійснювати підтримку вивчення цих предметів. Доцільно організовувати навчання у захищених закритих середовищах з можливістю учнів співпрацювати між собою для розвитку як ІКТ, так і комунікативних та соціальних компетенцій; навчальні завдання створювати й з метою розвитку логічного та критичного мислення, пам’яті, просторової та творчої уяви учнівства.
Характеристика умов навчання
Психічний розвиток дитини молодшого шкільного віку має свої особливості. У 7-8 років лише починають розвиватися основні психічні новоутворення: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність, рефлексія, як результат активної навчальної діяльності у 1 класі. Продовжують своє становлення й основні пізнавальні процеси: сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення. До кінця молодшого шкільного віку вони мають перетворитися на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. До кінця навчання у 4 класі має сформуватись усвідомлення своїх власних розумових операцій, що надає допомогу в самоконтролі. У 2-3 класах переважає наочно-образне мислення, а елементи абстракції починають розвиватись в 9-10 років. У 2 класі для виникнення образу необхідна опора на конкретний предмет, наприклад, опора на зображення при розповіді, далі розвивається опора на слово, яке є передумовою мисленнєвого створення нового образу. Тому психологи радять не пропонувати для запам’ятовування та використання абстрактні поняття учням та ученицям у 2-3 класі, не використовувати вправи та завдання, котрі вимагають виконання складних аналітичних процесів.
При ознайомленні учнівства з основами ІКТ використовується комп’ютерна техніка: стаціонарні, портативні комп’ютери, мобільні пристрої та інш.
Для практичних робіт використовуються програми (онлайн-середовища Інтернету, додатки для мобільних пристроїв).
Перелік рекомендованих програмних засобів:
●       операційна система;
●       браузер;
●       програми (сервіси, розширення, додатки, служби та інші інструменти Інтернету) для організації навчання, взаємодії учнів між собою;
●       середовища для сприймання, створення та змінювання текстів, зображень, презентацій, графічні та текстові редактори, редактори презентацій;
●       середовища для перегляду навчальних відео, слухання музики, роботи з картами;
●       середовища програмування для дітей, для вправ з алгоритмами.
У початковій школі для дотримання норм безпеки дитини рекомендується організовувати навчання у закритому захищеному інформаційному середовищі. Облікові записи для електронного листування та співпраці в мережі створює адміністратор навчального закладу.










2 клас
35 годин (1година на тиждень)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
Інформація
Поняття про інформацію.
Зміст та завдання курсу «Інформатика».
Сприймання людиною інформації.
Властивості інформації.
Види інформації за способом сприймання: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова.
Приватна та публічна інформація. Захист особистої приватної інформації. Безпека використання інформації.
Пристрої для роботи з інформацією.
Правила безпечної поведінки у кабінеті інформатики.



Комп’ютери та інші пристрої
Комп'ютер та інші пристрої для роботи з інформацією.
Увімкнення та вимкнення комп'ютера  та інших пристроїв.
Робочий стіл. Значки робочого столу.
Використання миші та інших маніпуляторів для вибору та переміщення об’єктів.
Використання пристроїв для навчання: перегляд зображень (образотворче мистецтво), читання текстів (літературне читання, мови), слухання мелодій (музичне мистецтво).
Виділення обраного тексту в середовищах для читання.
Клавіатура. Уведення окремих символів. Зміна мовних режимів.
Організація робочого місця під час навчання з різними пристроями.




Інтернет
Початкові уявлення про Інтернет. Поняття браузера, як програми для роботи в Інтернеті. Вікно браузера. Кнопки керування вікном. Маніпуляції з вікном.
Вкладки браузера. Посилання. Закладка.
Правила безпечної роботи в Інтернеті.
Інформація для дітей та для дорослих. Приватна (особиста, сімейна) та публічна інформація.
Вікові обмеження на перегляд вмісту сторінок.
Ігри для вдосконалення навичок роботи з маніпуляторами, клавіатурою.
Перегляд навчальних відео, картин художників, читання текстів, вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.


Графіка
Поняття ком’ютерної графіки. Програми для створення за змінювання графічних зображень. Створення зображень.
Зображення з геометричних фігур. Змінювання готових зображень.
Доповнення зображень підписами чи коментарями у вигляді кількох слів.
Сервіси для перегляду зображень картин художників. Віртуальні мистецькі галереї, екскурсії до музеїв.
Пристрої для створення та опрацювання графічних зображень.
Пошук зображень в Інтернеті для природознавства (музичного та образотворчого мистецтв, читання тощо). Право на зображення. Розрізнення дозволів на використання чужих зображень.

Команди та виконавці
Поняттям команди. Порівняння команди й спонукального речення. Команди й виконавці.
Послідовність дій. Приклади послідовності дій у природі. Виконання послідовних дій. Пошук помилок в послідовності дій.
Ігрові вправи з надання команд виконавцям у середовищах програмування.
Порівняння двох або більше предметів.
Об’єднання предметів у групи за певними заданими ознаками. Назви групи однорідних предметів. Визначення ознак предметів, впізнавання предметів за даними ознаками. Складові частини предметів.
Ігри на змінювання послідовності дій, пошук помилок в послідовностях; об’єднання предметів у групи, вилучення зайвого за певними ознаками.

Учень/учениця:
має уявлення про інформацію;
розуміє за допомогою яких органів чуття людина сприймає інформацію;
для чого вивчають інформатику;
розрізняє приватну та публічну інформацію;
наводить приклади видів інформації за способом сприймання;
властивостей інформації (без називання терміну) на конкретних прикладах;
називає правила безпечної поведінки в кабінеті інформатики;
дотримується правил безпечного користування пристроями у кабінеті інформатики;
використовує у своєму мовленні слова інформація, інформатика, приватна, публічна інформація та називає 3 сучасних пристрої для роботи з інформацією.



Учень/учениця:
має уявлення про різноманіття сучасних пристроїв для роботи з інформацією;
наводить приклади використання пристроїв для роботи з інформацією у школі, вдома;
уміє увімкнути та вимкнути комп’ютер та інші пристрої (за умови їх використання);
уміє знаходити необхідні для роботи значки на Робочому столі та розпочинає роботу в програмах;
орієнтується в середовищах для перегляду зображень, читання текстів, слухання музики та завершує роботу з ними;
уміє використовувати маніпулятори для вибору та переміщення об’єктів;
уміє змінити мовні режими на клавіатурі та ввести окремі символи;
уміє відшукати необхідну інформацію в тексті та виділити частину тексту;
прагне використовувати пристрої з навчальною метою;
володіє навичками раціональної організації робочого місця;
використовує у своєму мовленні слова робочий стіл, програма, комп’ютер, ноутбук, смартфон, клавіатура, мишка, тачпад (за умови використання).










Учень/учениця: 
має загальні уявлення про Інтернет; пояснює призначення програми-браузера;
уміє розпочати роботу в браузері, додавати вкладки, закривати вкладки, завершувати роботу з браузером; відкривати необхідні для навчання сторінки через закладки, переходити за посиланнями, переглядати навчальне відео чи його заданий фрагмент; змінити розмір вікна браузера, згорнути, розгорнути вікно;
розрізняє дитячу інформацію та інформацію для дорослих;
розуміє про існування вікових обмежень на перегляд вмісту сторінок;
наводить при клади приватної та публічної інформації;
наводить приклади приватної інформації, яку не повідомляють незнайомцям в Інтернеті;
дотримується правил безпеки в Інтернеті щодо нерозголошення приватної (особистої та сімейної) інформації;
має уявлення про початкові норми авторського права щодо використання інформації;
використовує у своєму мовленні слова браузер, Інтернет, вікно, вкладка, відкрити, закрити браузер, посилання, закладка, відео.


Учень/учениця:
має уявлення про комп’ютерну графіку та способи її подання;
впізнає значки та назви середовищ для створення та змінювання графічних зображень;
уміє створювати найпростіші зображення та змінювати їх, використовує для цього інструменти графічних редакторів;
додавати підписи чи коментарі з кількох слів до зображень;
уміє відшукати та переглядати в Інтернеті картину художника (задане зображення тварини, рослини тощо) та додати до закладок в браузері;
прагне поважного ставлення до особистої інформації інших людей;
називає 3-5 пристроїв, що використовуються для створення та опрацювання графічних зображень;
використовує у своєму мовленні слова зображення, картина, фото, палітра, дозвіл на використання.







Учень/учениця:
має уявлення про команду, виконавців; послідовність дій;
відрізняє команди від спонукальних речень;
вміє надавати команди виконавцю в середовищах програмування;
шукати помилки в послідовності команд;
наводить приклади послідовних дій в побуті;
знаходить повторюваність подій в казках, повторювані стани у природі;
знаходить помилки в поданих записах послідовних дій;
дотримується певного порядку дій в іграх;
об’єднує предмети в групу за певними ознаками, придумує назву групі;
вилучає зайві предмети з групи за ознаками, впізнає предмети за даними ознаками та обирає з групи;
об’єднує складові частини одного предмета в ігрових середовищах;
використовує у своєму мовленні слова команда, виконавець, порядок дій, послідовні дії.

3 клас
35 годин (1година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
Інтернет
Поняття про мережі.  Поняття про мережу Інтернет. Складові вікна програми-браузера. Поняття веб-сторінки, її адреси. Пошук зображень, текстів, відео, карт в Інтернеті для навчальних предметів. Пошук з різних джерел. Додавання найкращих результатів у закладки браузера. Структурування закладок у папки.
Ключові слова для пошуку (на прикладах знайомих текстів з природознавства, літературного читання, інших предметів).
Авторське право та Інтернет. Безпечна робота в Інтернеті. Налаштування безпечного пошуку та безпечного перегляду відео.

Людина та інформація
Роль інформації в житті людини.
Види інформації за способом подання: текстовий, графічний, числовий, звуковий, відео. Перетворення інформації з одного виду в інший. Пристрої для роботи з текстовою, звуковою, відео інформацією.
Дії з інформацією: передавання, пошук, перетворення, використання. Переваги опрацювання інформації сучасними пристроями.
Структурування інформації в документах, папках. Поняття меню.



Графіка
Програми та онлайн середовища для роботи з графічними даними.
Перегляд карт. Пошук рідного краю на картах.
Середовище графічного редактора. Панель інструментів. Палітра кольорів. Колір фігури і колір фону. Створення та змінювання простих зображень. Доповнення малюнка підписом чи коментарем.
Створення зображень з геометричних фігур.


Алгоритми і виконавці
План дій. Поняття алгоритму. Алгоритми і виконавці.
Складання алгоритмів для виконавців.
Середовища програмування для дітей: створення та змінювання послідовності команд у вигляді словесних, символьних блоків.
Порядок виконання команд виконавцем.
Пошук пропущених дій в знайомій послідовності.
Складові частини об’єктів. Схема складу. Зв’язки у схемах.
Істинні й хибні висловлювання. Логічне слідування. Використання логічних висловлювань з «не», «і», «або».






Текст
Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо.
Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники.
Текстові редактори. Переміщення в текстовому документі. Виділення частин тексту.  Змінювання  та вдосконалення текстів.
Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Уведення символів за допомогою клавіатури.
Доповнення текстів зображеннями.
Таблиці в тексті: орієнтування в клітинках. Доповнення таблиць.
Порівняння текстів з оманливою та правдивою інформацію. Пошук хибних висловлювань у текстах (на основі інформації з інших предметів).




Презентації
Доповідач/доповідачка та презентація. Культура презентування. Слайд-шоу із зображень як вид презентування. Середовище створення презентацій.
Переміщення слайдами презентації. Режим показу презентації та режим змінювання слайдів. Переміщення текстових вікон/полів та зображень на слайдах.
Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації текстом, зображенням, схемою.
Учень/учениця:
має уявлення про мережі, мережу Інтернет, веб-сторінки, адресу веб-сторінки;
пояснює порядок пошуку в мережі Інтернет;
використовує посилання для переходу між веб-сторінками;
вміє знайти додаткову інформацію для навчальних предметів та додати обрані сторінки у закладки браузера;
структурувати свої закладки у папки;
визначити ключові слова знайомих текстів (з інших предметів);
знає та дотримується правил безпечної роботи в Інтернеті;
вміє налаштувати безпечний пошук та безпечний перегляд відео;
використовує у своєму мовленні слова мережа Інтернет, адреса сторінки, ключові слова, перейти за посиланням, додати у закладки, папка, авторське право.

Учень/учениця:
має уявлення про роль інформації в житті людини;
про різноманіття дій з інформацією;
називає види інформації за способом подання;
розуміє, що інформацію можна шукати, передавати, перетворювати, використовувати;
знає, що одну і ту ж інформацію можна представити різними способами;
уміє перетворювати одну форму подання інформації в іншу: (текстове - в графічне, числове - в текстове тощо);
створити папку та документи в ній;
називає 3-5 пристроїв для роботи з текстом, звуком, відео;
використовує у своєму мовленні слова: текстова, графічна, звукова інформація, документ, меню.

Учень/учениця:
має уявлення про середовища обробки графічних даних;
пояснює призначення графічних редакторів;
орієнтується в середовищі графічного редактора;
вміє знайти рідний край на карті;
обирає і використовує потрібні інструменти середовища графічного редактора для створення зображення за зразком та за власним задумом;
задає і змінює колір фігури і колір фону;
створює підпис чи коментар до малюнка;
використовує у своєму мовленні слова графічний редактор, палітра, фон, інструменти.

Учень/учениця:
має уявлення про алгоритми та виконавців алгоритмів;
виконує прості алгоритми та складає алгоритми за прикладом;
складає план дій, що приводить до заданої мети;
складає алгоритми для виконавців до певної ситуації у середовищах програмування для дітей;
розуміє запис алгоритмів у вигляді блоків;
визначає правильний порядок подання команд виконавцю у знайомому алгоритмі;
знаходить пропущену команду в знайомій послідовності ;
оцінює прості висловлювання як істині чи хибні;
розрізняє завідомо хибні фрази; називає протилежні за змістом твердження;
формулює речення з логічним слідуванням;
розуміє складові частини об’єктів, представлених у вигляді простих схем, графів;
будує висловлювання з використанням зв'язок «не», «і», «або», «складається з»;
використовує у своєму мовленні слова план дій, алгоритм, істине, хибне, схема.

Учень/учениця:
має уявлення про особливості роботи в середовищах для читання та змінювання текстів;
розуміє призначення віртуальних бібліотек та текстових редакторів;
орієнтується в середовищі для читання навчальної та художньої літератури;
уміє здійснювати переміщення по тексту;
виділяти фрагменти тексту;
змінювати шрифт тексту: розмір, колір, накреслення символів;
доповнювати текстовий документ графічними зображеннями;
використовує основні команди редагування: “копіювати, вирізати, вставити, видалити”;
орієнтується у простій таблиці, доданій у текст;
уміє доповнити таблицю текстом чи зображенням;
шукає в текстах інформацію з хибними твердженнями та доводить істину;
використовує у своєму мовленні слова текстовий документ, змінити шрифт, копіювати, вирізати, вставити, видалити, таблиця.


Учень/учениця:
має уявлення про особливості виступу в ролі доповідача/доповідачки;
знає, що презентації створюються для усного виступу;
уміє презентувати свою роботу;
орієнтується у середовищі редактора презентацій;
розрізняє, переміщує та додає текстові вікна/поля, графічні зображення до слайду;
створює кілька слайдів презентації та наповнює їх;
Використовує у своєму мовленні слова презентувати, доповідач, презентація, слайд-шоу, слайди.

4 клас
35 годин (1 година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
Графіка
Електронні карти. Режими перегляду карт. Віртуальні подорожі сузір’ями, планетами, материками, океанами.
Доповнення власної карти мітками (за матеріалами природознавчого характеру рідного краю).
Схеми, діаграми на матеріалі інших предметів.
Робота в середовищі графічного редактора: змінювання зображень з використання функцій обертання, зміна кольору фігур та кольору фону.
Обробка фото: інструменти освітлення, кольору, обертання, обрізання тощо.
Створення колажу із зображень.


Текст
Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки. Пошук літератури за назвою, автором/авторкою, мітками. Зміст твору. Закладки, коментар (помітки) у творі.
Середовище текстового редактора. Поєднання елементів на аркуші текстового документа: взаємне розміщення тексту, зображень, схем.
Абзаци, посилання, заголовки, зміст.
Вдосконалення текстів через виділення кольором, шрифтами фрагментів тексту, окремих слів.
Списки. Послідовні списки у текстах.
Таблиці. Доповнення готових таблиць.
Змінювання та доповнення текстів з таблицями, зображеннями, схемами.




Співпраця в Інтернеті
Правила безпечного користування Інтернетом. Мережевий етикет. Різниця між реальним та віртуальним спілкуванням.
Електронна пошта. Захист облікового запису. Культура листування.
Інформаційні ресурси Інтернету. Пошук навчальних матеріалів в мережі. Навчальна діяльність учня в Інтернеті.
Рівні доступу до навчальних матеріалів.
Співпраця в мережі (спільні документи, презентації, карти, колажі тощо). Коментування та відгуки до створених однокласниками/однокласницями продуктів.
Служби для обміну знаннями, задоволення творчих потреб школярів. Сучасні пристрої для співпраці.



Алгоритми з розгалуженням і повторенням
Алгоритми з розгалуженням.
Цикли: повторення задану кількість разів. Повторення до виконання умови.
Алгоритми з циклами.
Створення та виконання алгоритмів з розгалуженням та циклами для виконавців у середовищі програмування для дітей.
Сортування та впорядкування об’єктів за деякою ознакою.
Використання логічних висловлювань з «якщо - то...».


Інформація
Перетворення інформації. Перетворення інформації з текстової у графічну форму з використанням схем, діаграм. Перетворення інформації у вигляді тексту в таблицю з числами.
Передавання інформації. Пристрої для передавання інформації. Джерело інформації. Приймач інформації.
Пристрої введення та виведення інформації.
Зберігання інформації. Носії інформації. Кодування інформації. Кодування та декодування інформації.
Складові комп’ютера. Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією.
Учень/учениця:
має уявлення про електронні карти;
орієнтується в електронних навчальних картах для перегляду сузір’їв, Сонячної системи, материків та океанів Землі, України;
у схемах та діаграмах;
уміє доповнити власну карту міткою;
доповнює пропущені дані в простих схемах, діаграмах;
використовує схеми та діаграми для усних виступів;
створює в середовищі графічного редактора зображення;
уміє змінити та вдосконалити зображення з використанням функцій обертання, зміни освітлення, кольору, поворотів, вирізання;
уміє створити колаж з кількох зображень;
використовує у своєму мовленні слова колаж, обертання, освітлення, діаграма.


Учень/учениця:
має уявлення про різноманіття електронних книг та бібліотек;
володіє початковими навичками пошуку в бібліотеках за автором/авторкою, назвою;
має уявлення про гармонійне розміщення об’єктів на аркуші текстового документу;
знає призначення заголовків, абзаців, посилань;
орієнтується у змісті текстового документу;
вміє самостійно створити текст з 3-4 речень по 20 символів у кожному реченні;
поєднувати текст, зображення, схеми на аркуші текстового документа;
розташовувати текст лінійно, у вигляді списку, дотримуючись закономірності, даної в прикладі;
доповнювати таблиці даними, знайомих з інших предметів;
створювати на основі текстів таблиці та схеми (з готовим шаблоном таблиці чи схеми);
використовує у своєму мовлення слова: текстовий редактор, мітка, список, коментар.


Учень/учениця:
уміє
увійти у особистий обліковий запис поштової служби;
надіслати лист вчителеві/вчительці та однокласникам/однокласницям;
здійснювати навчальну діяльність в Інтернеті за підтримкою та під контролем педагогів у закритому захищеному середовищі в тому числі й разом з іншими учнями/ученицями;
обрати служби для задоволення власних навчальних, творчих потреб серед запропонованих вчителем/вчителькою;
знає засоби захисту власного облікового запису;
розрізняє особливості віртуального спілкування;
надає доступ однокласникам/однокласницям до власних навчальних матеріалів за електронною адресою;
коментує продукти діяльності однокласників/однокласниць у мережі;
уміє захищати свій інформаційний простір під час віртуального спілкування;
використовує у своєму мовленні слова віртуальний, мережевий етикет, електронна пошта, пароль, обліковий запис, доступ.

Учень/учениця:
уміє
виконувати, створювати та записувати алгоритми з розгалуженням та циклами;
впорядкувати об’єкти за деякою ознакою;
будує висловлювання з використанням зв'язки «якщо - то» у заданій ситуації;
використовує у своєму мовленні слова розгалуження, цикл.







Учень/учениця:
має уявлення про те, що людина може здійснювати різні дії з інформацією;
перетворює інформацію: текстової та числової форми в графічну у вигляді схем, діаграм за допомогою поданих учителем/учителькою шаблонів;
називає спосіб подання інформації;
наводить приклади інформації, поданої різними способами;
має уявлення про передавання, зберігання, кодування інформації;
про носії інформації;
називає 3-5 пристрої для передавання інформації;
розрізняє та наводить приклади пристроїв для введення та виведення інформації (3-5);
описує способи та наводить приклади кодування і декодування інформації;
розуміє, що інформацію можна зберігати, опрацьовувати та передавати на великі відстані в закодованому вигляді;
використовує у своєму мовленні слова передавання, зберігання, кодування, декодування інформації, носії інформації, джерело, приймач інформації, пристрої введення, пристрої виведення.

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства освіти і науки України
від 02.02.2016 № 73




Програма курсу


Інформатика



5–9 класи
загальноосвітніх навчальних закладів

(для учнів, які вивчали інформатику в 2-4 класах)






                                                         



Вступ

Навчання предмету «Інформатика» для 5–9 класів спрямовано на реалізацію мети і завдань інформаційно-технологічного компоненту освітньої галузі «Технології», визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р.
В основу навчального курсу покладено розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає розвиток мисленнєвих навичок і формування предметних і ключових компетентностей.
До складу навчальної програми включено:
·                    пояснювальну записку, в якій визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано ключові й предметні компетентності і розвивальний компонент курсу «Інформатика, 5–9 класи загальноосвітніх навчальних закладів», подано структуру навчальної програми й розподіл навчальних годин на вивчення її розділів;
·                    зміст навчального матеріалу та вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;
·                    додаток із орієнтовним переліком базових компонентів компетентнісних задач до всіх тем курсу.

Пояснювальна записка

Цілі та завдання навчання курсу «Інформатика»

Метою навчання курсу «Інформатика» є формування та розвиток ключових і предметних компетентностей, аналітичного й синтетичного, логічного та критичного мислення для реалізації творчого потенціалу учнів, їх підготовки до активного життя в інформаційному суспільстві.
Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів знань, умінь і навичок, які нададуть їм можливості:
·                    створювати інформаційні моделі та опрацьовувати їх у програмних середовищах;
·                    здійснювати пошук відомостей із використанням пошукових систем;
·                    планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;
·                    використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для організації співпраці з метою розв’язування навчальних, дослідницьких і практичних задач;
·                    працювати з інформаційними системами, не створюючи небезпек як для себе особисто, так і для інших;
·                    аналізувати різноманітні процеси і явища, з’ясовувати їх причинно-наслідкові зв’язки та структуру об’єктів, у яких ці явища відбуваються;
·                    логічно та критично мислити, робити висновки та узагальнення;
·                    висувати гіпотези навчально-пізнавального характеру й перевіряти їх у процесі розв’язування навчальних і практичних задач із використанням ІКТ та відповідних засобів.

Ключові та предметні компетентності

Предметні компетентності, набуття учнями яких є складником мети навчання інформатики в основній школі, мають ознаки ключових компетентностей.
Інформаційно-комунікаційні компетентності як ключові базуються на знаннях, уміннях і навичках, набутих у процесі навчання інформатики, і виявляються у формі здатності ефективно використовувати ІКТ у навчальній, дослідницькій і повсякденній діяльності з метою розв’язування задач, пов’язаних із пошуком, опрацюванням, зберіганням та передаванням різноманітних відомостей. Формування в учнів ІКТ-компетентностей, зміст яких є інтегративним, має відбуватися у результаті застосування ІКТ під час навчання всіх предметів навчального плану, реалізації діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів.
Предметні ІКТ-компетентності учнів виявляються в:
·                    розумінні ролі інформатики та ІКТ у сучасному суспільстві, наукових основ інформатики, фундаментальних понять створення й опрацювання повідомлень, принципів побудови й функціонування засобів ІКТ;
·                    умінні аналізувати прості інформаційні процеси в живій природі, суспільстві та техніці, будувати інформаційні моделі об’єктів і процесів;
·                    умінні безпечно працювати з комп’ютерним і комунікаційним обладнанням, використовувати засоби захисту даних.
·                    здатності раціонально використовувати комп’ютери, мережеві технології та програмні середовища для розв’язування навчальних і життєвих задач, пов’язаних із пошуком, зберіганням, опрацюванням і передаванням відомостей;
·                    здатності логічно та критично мислити у процесі планування та організації діяльності, зокрема навчальної;
·                    здатності ефективно планувати та здійснювати свою діяльність із використанням ІКТ;
·                    здатності спілкуватися та співпрацювати з використанням ІКТ для виконання різноманітних завдань, у тому числі комплексних;
·                    готовності дотримуватися правових і морально-етичних норм під час  роботи з даними та програмними продуктами, а також у комп’ютерних мережах.

Розвивальний компонент курсу інформатики

Навчання інформатики має розвивати в учнів аналітичне, синтетичне, логічне та критичне мислення, творчі здібності, здатність аналізувати різноманітні процеси та явища й з’ясовувати їхні причинно-наслідкові та структурні зв’язки. Хоча розвиток зазначених мисленнєвих навичок і здатностей не є винятково завданням навчання інформатики, а відбувається не меншою мірою під час вивчення інших навчальних предметів, саме в процесі навчання інформатики закладаються основи таких умінь:
·                    визначати послідовність дій, які необхідно виконати для розв’язування певних задач, тобто розробляти алгоритми;
·                    подавати алгоритми в певному формальному вигляді та виконувати їх;
·                    використовувати алгоритмічні структури;
·                    застосовувати алгоритми для опрацювання різнотипних повідомлень;
·                    добирати якомога ефективніший алгоритм розв’язування задачі
(на зазначених уміннях базується алгоритмічне мислення);
·                    визначати параметри об'єктів та їх можливі значення;
·                    класифікувати явища та об'єкти;
·                    знаходити структурні зв'язки між класами об'єктів, класифікувати знайдені зв’язки;
·                    подавати дані в табличному та графічному вигляді, інтерпретувати дані, подані графічно;
·                    формулювати задачі з опрацювання структур даних і формалізовувати їх з метою подальшого автоматизованого розв’язування з використанням ІКТ-засобів
 (зазначені вміння є основою так званого структурного мислення).
Слід підкреслити, що зазначені вище типи мислення, знання, уміння, навички, здатності мають розвиватися не лише в процесі вивчення основ алгоритмізації та програмування, а й під час виконання навчальних проектів, розв’язування компетентнісних задач і вивчення всіх інших тем курсу.

Структура навчальної програми

Курс «Інформатика» розрахований на 245 годин і вивчається в межах інваріантної частини навчального плану (табл. 1).
Таблиця 1
Клас
Кількість годин
на тиждень
Загальна кількість годин
5 клас
1
35
6 клас
1
35
7 клас
1
35
8 клас
2
70
9 клас
2
70
Усього
245
Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р., курс «Інформатика» вибудовується за такими змістовими лініями:
·                    інформація, інформаційні процеси, системи, технології;
·                    комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних;
·                    телекомунікаційні технології;
·                    інформаційні технології створення й опрацювання інформаційних об’єктів;
·                    моделювання, алгоритмізація та програмування.

З метою дотримання принципів науковості і доступності програмою передбачено послідовне ускладнення навчального матеріалу кожної з названих вище змістових ліній та умовне виокремлення двох змістових рівнів.
·                    Перший рівень (5–7 класи) – продовження розпочатого в початковій школі ознайомлення з базовими поняттями курсу (табл. 2). На цьому рівні не ставиться завдання глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті навичок їх практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості навчання. З метою врахування вікових особливостей учнів допускається використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для підтримки вивчення розділу «Алгоритми і програми».
Таблиця 2
5 клас
6 клас
7 клас
Інформаційні процеси. Комп’ютер як засіб реалізації інформаційних процесів
(6 год.)
Правила поведінки в комп’ютерному класі. Узагальнення і систематизація вивченого у 5 класі
(2 год.)
Правила поведінки в комп’ютерному класі. Узагальнення і систематизація вивченого у 6 класі  
(2 год.)
Комп’ютерні мережеві технології
(4 год.)
Служби та ресурси Інтернету
(7 год.)
Персональне веб-середовище
(4 год.)
Текстовий процесор
(5 год.)
Створення та використання комп’ютерних презентацій
(6 год.)
Табличний процесор
(9 год.)
15 год.
15 год.
15 год.
Алгоритми і програми
(12 год.)
Алгоритми і програми
(12 год.)
Алгоритми і програми
(12 год.)
Проектна діяльність
(4 год.)
Проектна діяльність
(5 год.)
Проектна діяльність
(5 год.)
Резерв  
(4 год.)
Резерв  
(3 год.)
Резерв  
(3 год.)
35 год.
35 год.
35 год.

·                    Другий рівень (8 – 9 класи) – формування предметних та ключових ІКТ-компетентностей (табл. 3). На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття вищезазначених компетентностей. Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні, програмні засоби та середовища.
Таблиця 3
8 клас
9 клас
Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення вивченого у 7 класі
(2 год.)
Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення вивченого у 8 класі
(2 год.)
Інформаційні системи
(10 год)
Системне та службове програмне забезпечення
(10  год)
Комп‘ютерна графіка
(12 год.)
Текстовий процесор
(8 год.)
Опрацювання об’єктів мультимедіа
(8 год.)
Табличний процесор
(12 год.)
32 год.
32 год.
Алгоритми і програми
(24 год)
Алгоритми і програми
(18 год.)
Проектна діяльність
(8 год.)
Створення та публікація веб-ресурсів
(6 год.)

Проектна діяльність
(10 год)
32 год.
34 год.
Резерв
(6 год.)
Резерв
(4 год.)
70 год.
70 год.

Зміст навчального предмета «Інформатика» містить фундаментальну складову, що реалізується шляхом вивчення основ науки «Інформатика», має прикладну спрямованість, яка реалізується в процесі виконання учнями практичних завдань з використанням комп’ютера у формі, яку добирає вчитель: вправ, практичних, контрольних чи тематичних робіт, розв’язування компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів тощо, а також застосування інших організаційних форм діяльності учнів й інноваційних методів навчання. Виконання учнями практичних завдань із використанням ІКТ є важливою частиною уроку інформатики. Мета їх проведення може бути різною: формування позитивної мотивації та актуалізація опорних знань; формування вмінь і навичок, розвиток здібностей; поточне та тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.
Одним із рекомендованих видів навчальної діяльності, використовуваних для досягнення цілей навчання та перевірки рівня навчальних досягнень учнів є розв’язування компетентнісних задач. Добираючи та створюючи компетентнісні задачі, вчитель має враховувати, що в 5–7 класах опрацювання даних учнями повинно здійснюватися за допомогою однієї технології або в одному програмному середовищі, у 8-9 класах – кількох технологій або в кількох середовищах. Також у компетентнісних задачах для будь-яких класів слід обов’язково передбачати розвивальний компонент. Орієнтовний перелік базових елементів, які можна використовувати для складання компетентнісних задач до кожної теми курсу, подано в Додатку.
Навчальні індивідуальні та групові проекти орієнтовані на самостійне виконання учнями – індивідуальне, в парах чи групове. Педагогічно доцільний добір проектних завдань і обґрунтоване формування навчальних груп сприяє диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів і здібностей учнів. Під час виконання проектів учні самостійно ознайомлюються з додатковою навчальною та науковою літературою, відомостями з різних джерел, зокрема з Інтернету, навчаються аналізувати й критично оцінювати їх. Важливим етапом навчально-проектної діяльності, який має бути обов’язковим, є презентація отриманих  результатів.
У процесі виконання навчальних проектів досягаються такі цілі:
-   навчальна — розширення та поглиблення теоретичної бази знань учнів, надання результатам навчання практичної значущості, застосування їх до вирішення повсякденних життєвих завдань, набуття й закріплення вмінь і навичок, у тому числі виконання діяльності, наближеної до наукового пошуку;
-   розвивальна — розвиток загально навчальних умінь — культури мовлення, чіткості і точності висловлення, здатності до виконання мисленнєвих процесів, критичності мислення, здатності до рефлексії, здатності генерувати нові ідеї, знаходити метод розв'язування задачі або проблеми тощо;
-   виховна — формування здатності до інтерперсональної комунікації, асертивної поведінки, ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, ціннісного ставлення до себе, людей, природи, праці, історичних і духовних надбань рідного краю.
Оцінювання виконання навчальних індивідуальних і групових проектів є обов’язковим для всіх учнів класу.
Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, незалежно від організаційної форми навчальної діяльності, має бути обов’язково індивідуальним. При формуванні оцінювального судження мають ураховуватися знаннєві та компетентнісні складники.

Розподіл навчального часу на вивчення розділів програми

Зміст навчання інформатики структуровано за розділами із визначенням кількості годин на їх вивчення (табл. 4). Такий розподіл змісту й навчального часу є орієнтовним. Учителі й автори підручників можуть коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій, від рівня підготовки учнів і сформованості в них предметних ІКТ-компетентностей. Учителі також можуть вибудовувати найбільш прийнятний для конкретного навчального закладу або класу підхід до навчання. Запропонована кількість часу на вивчення кожної теми також є орієнтовною, учителі й автори підручників можуть її змінювати у межах до 15%. Разом з тим, учитель має створити умови для забезпечення рівня навчальних досягнень учнів, зазначеного у програмі з кожної теми.
У програмі передбачено резерв часу, який можна додатково використати на вивчення розділів, а також для проведення інтелектуальних конкурсів і творчих змагань, екскурсій, інших форм навчально-виховної роботи. Резервні години можна використовувати як у першому, так і в другому семестрах.
Таблиця 4
№ з/с
Змістові лінії
Класи та кількість годин

5 клас
6 клас
7 клас
8 клас
9 клас
Усього
1
Інформація, інформаційні процеси, системи, технології. Комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних.
6


10
10
26
2
Технології створення та опрацювання інформаційних об’єктів





60

2.1.
Створення та опрацювання текстових документів
5



8
13

2.2.
Створення та опрацювання зображень



12 

12

2.3.
Створення та опрацювання мультимедійних об’єктів



8 

8

2.4.
Створення та опрацювання комп’ютерних презентацій

6



6

2.5
Створення та опрацювання електронних таблиць


 9

12
21
3
Телекомунікаційні технології
4
7
4

6
21
4
Моделювання, алгоритмізація та програмування
12
12
12
24
18
78
5
Виконання індивідуальних і групових навчальних проектів
4
5
5
8
10
32
6
Резерв, повторення та узагальнення
4
5
5
8
6
28

Усього
35
35
35
70
70
245

Характеристика умов навчання

Відповідно до чинних нормативних документів, кожний урок проводиться в комп’ютерному класі. На уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з Наказом МОН України №128 від 20.02.2002 р.
Пропонована програма не обмежує використання певних операційних систем і програмних чи апаратних платформ. Робота учнів може бути організована в середовищі як пропрієтарних операційних систем, так і створених на основі ліцензій вільного поширення, з використанням як пропрієтарних, так і вільно поширюваних програмних засобів.
Перелік необхідних програмних засобів:
операційна система з графічним інтерфейсом;
клавіатурний тренажер;
тренажер роботи з маніпулятором «миша»;
програма для запису даних на оптичні носії;
програма — архіватор;
антивірусна програма;
векторний графічний редактор (можливе використання редактора, вбудованого в середовище офісної програми);
растровий графічний редактор (на різних етапах навчання використовуються кілька різних за складністю графічних редакторів);
текстовий процесор;
редактор презентацій;
програма для створення комп’ютерних публікацій;
табличний процесор;
програма для опрацювання аудіо й відеоданих і розроблення потокових презентацій;
електронні словники і програми, призначені для перекладу;
веб_браузер;
навчальне середовище програмування;
середовище розроблення програм.
Обладнання навчального приміщення (класу, кабінету) має відповідати вимогам (технічним, санітарно-гігієнічним, педагогічним тощо), викладеним у «Положенні про кабінет інформатики та інформаційно_комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів» (Наказ МОН України від 20.05.2004 №407, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329) й нормативних документах, на які в ньому здійснено посилання. За умов внесення змін до «Положення про кабінет інформатики та інформаційно_комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів» та нормативних документів, на які здійснено посилання, зміст програми у частинах, пов’язаних зі змінами, має переглядатися з виконанням передбачених чинним законодавством процедур.

Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів


У нижченаведених таблицях конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу й подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Врахування переліку вимог зорієнтовує вчителя на досягнення мети навчання за кожним розділом програми, полегшує планування мети та завдань навчання на уроках, допомагає виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

5 клас

Інформаційні процеси. Комп’ютер як засіб реалізації інформаційних процесів.
(6 год)

Інструктування з безпеки життєдіяльності та правил поведінки під час роботи в комп’ютерному класі.
Інформаційні процеси та системи. Повідомлення, дані, інформація, шум. Роль інформаційних технологій у житті сучасної людини.
Комп’ютери та їх різновиди. Складові комп’ютерів та їх призначення.
Об’єкти файлової системи (файли, папки, ярлики), операції над ними.
Учень (учениця)
має уявлення про:
  • роль інформаційних технологій у житті сучасної людини;
  • поняття “повідомлення”, “дані”, “інформація”;
описує:
  • призначення процесора, пристроїв уведення, виведення та зберігання даних;
знає та дотримується:
  • правил поведінки та безпеки життєдіяльності під час роботи в комп’ютерному класі;
наводить приклади та пояснює:
  • призначення різних пристроїв, які використовує людина для роботи з даними (комп’ютер, телефон, диктофон, факс, плеєр (програвач), калькулятор, фотоапарат, кінокамера, ігрові приставки, навігатор та ін.);
  • використання комп’ютерів у повсякденному житті та професійній діяльності людини;
називає:
  • об’єкти файлової системи (файли, папки, ярлики);
  • основні інформаційні процеси та пристрої для їх реалізації;
  • компоненти комп’ютера: процесор, пам’ять, пристрої введення та виведення;
  • пристрої зберігання даних: накопичувач на жорстких магнітних дисках, пристрій для роботи з оптичними дисками, пристрої флеш-пам’яті;
  • інформаційні процеси, зокрема, у своїй навчальній діяльності;
розрізняє:
  • види комп’ютерів за їх призначенням (стаціонарні, портативні, планшети, комунікатори тощо);
розуміє:
  • призначення об’єктів файлової системи;
уміє:
  • створювати файли і ярлики з використанням засобів файлового менеджера;
  • перейменовувати, копіювати, переміщувати, й вилучати й відновлювати  папки, ярлики та файли.
Цифрові мережеві технології.
(4 год)

Локальна мережа, використання мережевих папок.
Пошук відомостей у мережі Інтернет. Безпечне користування Інтернетом. Завантаження даних з Інтернету. Авторське право. Критичне оцінювання відомостей, отриманих з Інтернету.
Учень (учениця)
має уявлення про:
  • побудову  локальних мереж;
  • авторське право і право його дотримання;
  • небезпеки, пов’язані з використанням Інтернету;
  • веб-ресурси, призначені для пошуку відомостей в Інтернеті;
  • необхідність критичного ставлення до відомостей з Інтернету;
описує:
  • правила пошуку відомостей у мережі Інтернет;
  • переваги локальних мереж у використанні ресурсів та для обміну повідомленнями;
знає та дотримується:
  • правил безпечного користування послугами мережі Інтернет;
наводить приклади та пояснює:
  • поняття ключових слів та пошукової фрази;
уміє:
  • використовувати мережеві папки;
  • виконувати операції з файлами та папками в мережі;
  • використовувати пошукові системи;
  • формулювати пошукові фрази для пошуку відомостей в Інтернеті;
  • порівнювати відомості з різних сайтів.
Текстовий процесор.
(5 год)

Повторення правил уведення, редагування та форматування тексту (символів, абзаців), додавання малюнків із файлу та їх форматування. Додавання, редагування та форматування таблиць.
Сторінки документа та їх форматування.
Підготовка документа до друкування. Друкування документа.
Учень (учениця)
розрізняє:
  • операції редагування та форматування тексту;
  • основні об’єкти текстового документа (сторінки, абзаци, символи);
описує:
  • основні правила введення, редагування та форматування тексту;
називає властивості:
  • символів (розмір, накреслення, шрифт, колір тощо);
  • абзаців (міжрядковий інтервал, відступи, спосіб вирівнювання);
  • малюнків (висота, ширина, розміщення в документі, обтікання текстом, наявність меж);
  • таблиць (кількість стовпчиків, рядків, висота рядків, ширина стовпців, висота та ширина таблиці, розміщення в документі);
  • сторінок (розмір аркуша, висота, ширина, розміри полів, нумерація);
уміє:
  • уводити, редагувати і форматувати  символи тексту;
  • редагувати і форматувати абзаци;
  • додавати малюнки з файлів до текстового документа та форматувати їх;
  • додавати таблиці, редагувати та форматувати їх;
  • готувати документ до друку та роздруковувати.
Алгоритми і програми.
(12 год)

Середовище описання і виконання алгоритмів.
Лінійні алгоритми.
Алгоритмічна структура розгалуження.
Алгоритми з повтореннями.
Цикли з умовою та цикли з лічильником.
Учень (учениця)
наводить приклади та пояснює поняття:
-  алгоритм;
- виконавець алгоритму;
- середовище виконання алгоритмів;
- система команд виконавця алгоритмів;
описує:
-          основні елементи середовища виконання алгоритмів;
визначає:
- тип алгоритму для розв’язування поставленої задачі;
- тип циклу для розв’язування поставленої задачі на алгоритм із повторенням;
наводить приклади:
- виконавців алгоритму;
називає:
- основні команди, з яких складаються алгоритми в певному середовищі виконання;
розрізняє:
- лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженнями і повтореннями;
- цикли з умовою і цикли з лічильником;
уміє:
- складати лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженнями та повтореннями для розв’язування поставленої задачі;
- записувати та запускати на виконання алгоритми в середовищі виконання алгоритмів;
- перевіряти відповідність результату виконання алгоритму поставленій задачі;
- коригувати алгоритм за необхідності.
Проектна діяльність.
(4 год)

Постановка завдання, планування та виконання проекту. Публічна презентація проекту.
Учень (учениця)
має уявлення про:
  • проектну діяльність,
  • поняття проекту,
  • етапи здійснення проектної діяльності,
  • джерела відомостей;
обґрунтовує:
  • вибір теми проекту;
уміє:
  • складати план проекту;
  • дотримуватися створеного плану;
  • добирати відомості для проекту;
  • визначати й використовувати програмні середовища та інформаційні технології для реалізації проекту;
  • підготувати комп’ютерну презентацію проекту;
  • презентувати проект;
оцінює:
  • результати власного проекту;
  • результати інших проектів.
Резервний час.
(4 год)




6 клас

Повторення вивченого в 5 класі.
(2 год)

Інструктування з безпеки життєдіяльності та правил поведінки під час роботи в комп’ютерному класі.
Повторення та актуалізація вивченого в 5 класі.
Учень (учениця)
знає та дотримується:
  • правил поведінки та безпеки життєдіяльності в кабінетах, обладнаних комп’ютерною технікою.
уміє:
  • використовувати мережеві папки;
  • виконувати операції з файлами та папками в мережі;
  • визначати ключові слова для пошуку відомостей в Інтернеті;
  • використовувати пошукові системи;
  • вводити, редагувати та форматувати символи тексту;
  • редагувати та форматувати абзаци;
  • додавати малюнки з файлу до текстового документа та форматувати їх.
Служби та ресурси Інтернету.
(7 год)

Поштова служба Інтернету. Створення електронної скриньки. Надсилання, отримання, перенаправлення повідомлень. Операції над папками та листами. Вкладання файлів. Використання адресної книжки та списків розсилання
Етикет електронного листування. Правила безпечного користування електронною скринькою
Онлайнові перекладачі.
Соціальні мережі.
Навчальні веб-ресурси.
Учень (учениця)
має уявлення про:
  • принципи функціонування електронної пошти;
наводить приклади:
  • адрес навчальних ресурсів;
  • адрес поштових серверів;
  • адрес онлайн-перекладачів;
розуміє:
  • наслідки розміщення персональних даних у соціальних мережах;
описує:
  • послідовність дій для створення електронної скриньки;
  • можливості використання електронної та традиційної пошти;
  • небезпеки користування електронною поштою;
  • можливості онлайн-навчання;
відтворює:
  • правила реєстрації на поштовому сервері;
  • правила реєстрації в соціальній мережі.
знає та дотримується:
  • правил безпечного користування електронною поштою;
уміє:
  • створювати, відправляти та отримувати електронні листи;
  • використовувати адресну книгу;
  • використовувати списки розсилання;
  • переміщувати повідомлення у відповідні папки;
  • позначати отримані повідомлення як небезпечні або спам;
  • здійснювати переклад повідомлень текстів за допомогою онлайн- перекладачів;
  • використовувати онлайн - перекладачі для навчальних цілей;
самостійно здобувати знання за допомогою навчальних веб-ресурсів
Створення та використання комп’ютерних презентацій
(6 год)
Програмне забезпечення для створення і відтворення комп’ютерних презентацій,
Послідовність створення презентацій та вимоги до їх оформлення,
Налаштування показу презентацій,
Створення графічних об’єктів засобами редактора презентацій,
Ефекти анімації в презентаціях. Ефекти переміщення об’єктів,
Ефекти зміни слайдів.
Учень (учениця)
має уявлення про:
  • використання комп’ютерних презентацій у навчальній та професійній діяльності людини;
  • апаратне й програмне забезпечення, необхідні для перегляду комп’ютерних презентацій;
  • етапи створення презентації;
  • правила компонування об’єктів презентації;
  • дизайн (оформлення) слайдів;
наводить приклади:
  • можливого використання презентацій у своїй навчальній діяльності та повсякденному житті;
  • різновидів програм для створення комп’ютерних презентацій;
знає та дотримується:
  • послідовності створення презентацій, вимог до їх оформлення;
уміє:
  • налаштовувати показ презентації;
  • додавати ефекти переміщення об’єктів;
  • додавати ефекти змінювання слайдів;
  • встановлювати та змінювати значення властивостей ефектів анімації;
Алгоритми і програми
(12 год)
І.Подійно-орієнтоване програмування

Програмний об’єкт. Властивості об’єкта. Змінювання  значень властивостей об’єкта в програмі Створення та редагування програмних об’єктів.
Поняття події. Види подій. Опрацювання події.

ІІ. Вкладені алгоритмічні структури

Вкладені алгоритмічні структури, повторення та розгалуження.
Учень (учениця)
має уявлення:
  • про опрацювання події;
описує:
  • поняття програмного об’єкта, його властивості та значення властивостей;
  • поняття події;
  • поняття вкладених алгоритмічних структур;
наводить приклади:
  • програмних об’єктів;
  • властивостей конкретних програмних об’єктів;
  • значень властивостей програмних об’єктів;
  • подій, пов’язаних із програмними об’єктами ;
розрізняє:
  • поняття властивості об’єкта та значення властивості об’єкта;
  • типи задач, розв’язування яких вимагає використання алгоритмічних структур розгалуження та/або повторення;
  • типи задач, розв’язування яких вимагає використання вкладених алгоритмічних структур;
  • події, які забезпечують запуск на виконання певної послідовності команд;

уміє:
  • розкладати задачу на підзадачі та розв’язувати їх (здійснювати декомпозицію задачі);
  • створювати та редагувати програмні об’єкти;
  • змінювати значення властивостей об’єктів, у тому числі програмно;
  • перевіряти результат виконання програми на відповідність умові задачі;
використовує:
  • події, опрацювання подій для створення програми;
  • вкладені алгоритмічні структури повторення та розгалуження для розв’язування задач.
Проектна діяльність
(5 год)

Виконання навчальних проектів у малих групах із дослідження об’єктів предметної галузі навчального курсу «Інформатика».
Учень (учениця)
описує:
  • поняття проекту;
має уявлення:
  • про значущість шкільних проектів;
  • про ефективний розподіл праці під час виконання проекту в малих групах;
знає та дотримується:
  • етапів створення проекту;
наводить приклади та пояснює:
  • вибір тем проектів;
  • етапи розроблення проектів;
  • використання розробленого проекту в повсякденному житті та навчальній діяльності;
обґрунтовує:
  • власний вибір теми проекту;
уміє:
  • шукати необхідні відомості, використовуючи різні джерела;
  • аналізувати та систематизувати знайдені відомості;
  • презентувати результати проектної діяльності;
  • співпрацювати і виконувати певні ролі в групі під час виконання проекту;
  • оцінювати результати власної проектної діяльності та результати проектної діяльності інших учнів.
Узагальнення та систематизація набутих знань, резервний час
(3 год)




7 клас

Повторення вивченого в 6 класі
(2 год)

Інструктування з безпеки життєдіяльності та правил поведінки під час роботи в комп’ютерному класі.
Повторення й актуалізація вивченого в 6 класі.

Спільне використання інтернет-ресурсів.
(4 год)

Цілі, моделі і засоби спільного використання інтернет-ресурсів.
Засоби зберігання даних та колективної роботи з документами в Інтернеті.
Учень (учениця)
має уявлення:
  • про цілі, моделі і засоби спільного використання інтернет-ресурсів;
пояснює:
  • способи колективної роботи з документами;
наводить приклади:
  • служб, що забезпечують спільне використання інтернет-ресурсів;
  • задач, що можуть бути розв’язанні  завдяки спільному користуванню інтернет-ресурсами;
уміє:
  • зберігати в Інтернеті дані різних типів;
  • надавати спільний доступ до збережених в Інтернеті даних;
  • брати участь у колективній роботі над документом, що зберігається в Інтернеті.
Табличний процесор
(9 год)

Поняття електронної таблиці, Табличні процесори, їх призначення. Середовище табличного процесора.
Об’єкти електронних таблиць — книга, аркуш, клітинка.
Типи даних. Введення, редагування й форматування числових і текстових даних, а також дат.
Адресація. Формули.
Редагування та форматування електронних таблиць.
Копіювання та переміщення вмісту клітинок. Відносні, абсолютні, мішані посилання.

Розв’язування задач засобами табличного процесора.
Учень (учениця)
пояснює:
  • призначення електронних таблиць;
  • відмінність між відносними, абсолютними та мішаними посиланнями;
  • поняття клітинки, рядка, стовпця, діапазону, аркуша, книги;
наводить приклади:
  • даних різних типів;
описує:
  • структуру електронних таблиць;
  • правила формування адреси клітинки та діапазону в електронній книзі;
  • правила перетворення посилань під час копіювання формул;
уміє:
  • вводити й редагувати дані, зокрема формули, в електронних таблицях;
  • відкривати та зберігати електронні книги;
  • виділяти клітинки й діапазони із заданими адресами;
  • копіювати дані, зокрема формули;
  • використовувати у формулах відносні, абсолютні, мішані посилання;
  • розв’язувати задачі з математичним   змістом засобами табличного процесора;
  • форматувати об’єкти електронних таблиць;
  • готувати документ до друку та роздруковувати його.
Алгоритми і програми
(12 год)

Поняття моделі. Види моделей. Інформаційні моделі.
Поняття констант і змінних. Присвоювання значень змінним.
Створення програм із розгалуженням і повторенням з використанням змінних.
Створення інформаційних моделей та їх застосування до розв’язування задач.
Створення ігрових проектів.
Учень (учениця)
пояснює:
  • поняття моделі;
  • поняття комп’ютерної моделі;
  • етапи створення комп’ютерних моделей;
розрізняє:
  • види моделей;
  • константи і змінні;
розуміє:
  • мету моделювання та призначення конкретних моделей, зокрема створюваних власноруч;
наводить приклади:
  • моделей, зокрема інформаційних;
описує:
  • процес розв’язування задачі з використанням комп’ютерної моделі;
уміє:
  • використовувати константи і змінні для розв’язування задач;
  • надавати значення змінним та змінювати їх, у тому числі програмним шляхом;
  • використовувати в конструкціях розгалуження та повторення умови зі змінними;
  • створювати та застосовувати інформаційні моделі різних типів із використанням змінних.
Проектна діяльність
(5 год)

Створення та використання комп’ютерних моделей. Організація колективної роботи над документами в Інтернеті.
Учень (учениця)
пояснює:
  • поняття проекту у взаємозв’язку із суспільно-корисною діяльністю;
має уявлення:
  • про значущість шкільних проектів;
  • про ефективність правильного розподілу праці під час виконання проекту в малих групах;
наводить приклади та пояснює:
  • використання розробленого проекту в повсякденному житті та в навчальній діяльності;
уміє:
  • організовувати проектну діяльність у групах, використовуючи засоби колективної роботи над документами в Інтернеті;проектувати та створювати нескладні комп’ютерні моделі;
  • аналізувати та систематизувати знайдені відомості;
  • оцінювати результати власної проектної діяльності та результати проектної діяльності інших учнів.
Повторення, узагальнення, резервний час
(3 год)




8 клас

Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення та актуалізація вивченого в 7 класі (2 год)

Інформаційні системи
(10 год)

І. Інформаційні процеси

Опрацювання даних як інформаційний процес.
Кодування та декодування повідомлень. Двійкове кодування. Одиниці вимірювання довжини двійкового коду.
Кодування символів.
Учень (учениця)
має уявлення:
  • про взаємопов’язане функціонування складових персонального комп’ютера;називає:
  • одиниці вимірювання довжини двійкового коду;
  •  
пояснює:
  • правила кодування та декодування повідомлень;
  • правила двійкового кодування повідомлень;
  • призначення складових персонального комп’ютера;
  • відмінність між оперативним і постійним запам’ятовуючими пристроями;
  • відмінність між зовнішніми та внутрішніми запам’ятовуючими пристроями;
  • призначення пристроїв, що входять до складу мультимедійного обладнання;
описує:
  • загальну структуру таблиць кодів, наприклад, ASCII, Windows - 1251, Unicode;
  • типовий склад пристроїв персонального комп’ютера;
  • основні характеристики запам’ятовуючих пристроїв;
  • функціональне призначення, основні складові частини та основні характеристики процесорів;
  • призначення та основні характеристики моніторів;
  • основні типи та характеристики принтерів;
  • призначення та основні характеристики пристроїв мультимедіа;
  • історію виникнення засобів реалізації інформаційних процесів;
  • види сучасних комп’ютерів і галузі їх застосування;
порівнює:
  • таблиці кодів символів;
розрізняє:
  • одиниці вимірювання довжини двійкового коду: біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт;
наводить приклади:
  • пристроїв введення, виведення, зберігання та опрацювання даних;
  • технічних характеристик складових комп’ютера;
класифікує:
  • процесори;
  • запам’ятовуючі пристрої;
  • пристрої введення та виведення даних;
  • сучасні комп’ютери;
уміє:
  • кодувати й декодувати повідомлення за певними правилами;
  • визначати довжину двійкового коду даних різних типів;
  • переходити під час визначення довжини коду повідомлення від одних одиниць вимірювання до інших;
  • добирати значення характеристик складових персонального комп’ютера залежно від його призначення.


ІІ. Засоби реалізації інформаційних процесів

Персональний комп’ютер, його основні складові Процесор, зовнішні та внутрішні запам’ятовуючі пристрої, пристрої введення та виведення даних, пристрої, що входять до складу мультимедійного обладнання, та їх призначення.
Технічні характеристики основних складових персонального комп’ютера.
Історія засобів реалізації інформаційних процесів. Види сучасних комп’ютерів та їх застосування.
Поняття про інформаційні системи та технології. Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи.
Добір складових персонального комп’ютера залежно від його призначення.
Комп‘ютерна графіка.
(12 год)

Поняття комп’ютерної графіки.
Кодування графічних даних.
Растрові зображення, їх властивості. Формати файлів растрових зображень.
Базові операції над растровим зображенням. Виділення областей. Робота з шарами.
Векторні зображення, їх властивості. Формати файлів векторних зображень.
Векторний графічний редактор. Особливості побудови й опрацювання векторних зображень.
Засоби векторного графічного редактора.
Побудова зображення з графічних примітивів.
Створення малюнків із кривих і ламаних.
Групування й вирівнювання об’єктів.
Багатошарові векторні зображення, розміщення об’єктів у шарах.
Додавання тексту до графічних зображень та його форматування.
Учень (учениця)
має уявлення про:
  • процес оцифровування зображень і засоби його виконання;
  • кодування кольору в колірних схемах RGB, CMYK, HSB;
пояснює:
  • поняття комп’ютерна графіка, растрове та векторне зображення;
  • призначення векторного графічного редактора;
  • формати файлів векторної та растрової графіки;
  • особливості побудови векторних зображень;
  • способи створення зображень із графічних примітивів;
порівнює:
  • властивості векторних і растрових зображень;
уміє:
  • створювати й редагувати векторні та растрові зображення;
  • виділяти області на основі змісту растрового зображення;
  • створювати на основі виділення у растровому зображенні шари та опрацьовувати їх;
  • створювати у векторному редакторі об’єкти, що складаються з базових графічних примітивів; групувати та розгруповувати, обертати, відображати й масштабувати об’єкти;
  • зафарбовувати векторні об’єкти, використовуючи однорідні, градієнтні, візерункові й текстурні заливки; додавати до графічних зображень текст і форматувати його;
  • групувати й вирівнювати об’єкти; використовувати шари для створення векторних зображень;
використовує:
  • різноманітні засоби виділення областей на растрових зображеннях;
  • шари для редагування растрових зображень;
  • інструменти, призначені для креслення ліній, стрілок, основних геометричних фігур;
  • лінійки, сітку.
Опрацювання об’єктів мультимедіа.
(8 год)

Кодування аудіо та відео даних.
Поняття мультимедіа. Формати аудіо- та відеофайлів.
Програмне забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедіа. Засоби перетворення аудіо- та відео форматів. Захоплення аудіо та відео, створення аудіо-, відео фрагментів.
Побудова аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налаштування переходів між його фрагментами.
Налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду.
Сервіси розміщення аудіо- та відеофайлів в Інтернеті. Публікування відеофайлів, зокрема в Інтернеті.
Учень (учениця)
має уявлення:
  • про кодування аудіо- та відеоданих;
пояснює:
  • поняття мультимедіа;
  • призначення програмного забезпечення для опрацювання аудіо- та відеофайлів;
  • призначення сервісів для публікування відеофайлів;
розрізняє:
  • формати аудіо- та відеофайлів;
порівнює:
  • формати аудіо- та відеофайлів;
  • режими відображення відеоряду;
наводить приклади:
  • програмного забезпечення для опрацювання аудіо- та відеофайлів;
  • сервісів для публікування відеофайлів;
уміє:
  • розробляти сценарій відеокліпу;
  • імпортувати у відеокліп аудіо- та відеофрагменти із зовнішніх джерел;
  • синхронізувати відеоряд з аудіорядом;
  • налаштовувати часові параметри аудіо- та відеоряду;
  • додавати відеоефекти до відеокліпу та налаштовувати переходи між його фрагментами;
  • публікувати відеофайли в Інтернеті.
  •  
Алгоритми і програми.
(24 год)

І. Основи програмування

Мова програмування. Середовище програмування.
Поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів.
Створення програми. Її виконання та налагодження.
Основні компоненти програми для ОС з графічним інтерфейсом. Змінні і константи. Типізація констант і змінних. Символьний та числові типи даних.
Введення і виведення даних. Вікна повідомлень, їх використання. Передавання значень між вікном повідомлення і змінними.
Поняття елемента управління. Події, пов’язані з елементами управління, обробники цих подій.
Властивості і методи елементів управління. Редагування коду обробника події.
Вирази. Умовний оператор. Реалізація алгоритмів із розгалуженнями засобами мови програмування.
Оператори циклу. Вкладені цикли. Реалізація алгоритмів із повтореннями засобами мови програмування.

ІІ. Графіка

Створення зображень з графічних примітивів. Графічне відображення даних.
Відтворення малюнків із файлів.
Учень (учениця)
пояснює:
  • поняття мови програмування;
  • поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів;
  • поняття елемента управління;
  • структуру програми;
обґрунтовує:
  • обрані для розв’язування задачі типи даних;
розрізняє:
  • типи даних;
називає:
  • назви окремих частин і розділів програми;
  • арифметичні операції;
  • стандартні підпрограми, необхідні для запису арифметичних виразів та введення-виведення даних;
  • команди надання значень, введення та виведення даних;
  • оператори надання значень, введення та виведення даних;
визначає:
  • типи даних, необхідних для розв’язування поставленої задачі;
  • типи констант і змінних, що використовуються в програмі;
розуміє та пояснює:
  • призначення середовища програмування;
  • методи побудови графічних зображень;
наводить приклади:
  • мов програмування;
  • різних типів даних;
  • простих та вкладених розгалужень;
  • повторень із передумовою, з післяумовою, з параметром;
  • виконання повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром;
  • вкладених циклів;
описує:
  • процес розв’язування задачі;
розпізнає:
  • скорочену й повну форму операторів розгалуження та вибору;
  • послідовні та вкладені розгалуження;
  • циклічні алгоритми з передумовою, з післяумовою, з параметром;
визначає:
  • доцільність вибору певних алгоритмічних структур для розв’язування задачі;
використовує:
  • послуги середовища програмування для створення та налагодження програм, зокрема, з використанням операторів розгалуження та циклів;
уміє:
  • створювати програмні проекти в середовищі програмування;
  • використовувати послідовні та вкладені алгоритмічні конструкції в коді програм;
  • створювати код процедур опрацювання подій, пов’язаних із елементами управління;
  • ініціалізувати та використовувати засоби побудови графічних зображень;
  • відтворювати зображення, що зберігаються у файлах;
  • використовувати засоби налагодження програм для їх покрокового виконання, перевірки значень змінних та виправлення помилок;
оцінює:
  • відповідність результатів виконання програми поставленій задачі.
Проектна діяльність.
(8 год)
Учень (учениця) виконує навчальний проект, де передбачається:
  • визначення проблеми, теми та завдань проекту;
  • розподіл ролей та планування колективної діяльності;
  • добір засобів опрацювання даних;
  • добір засобів подання результатів навчального проекту;
  • розробка стратегії пошуку інформаційних матеріалів;
  • пошук інформаційних матеріалів та їх аналіз;
  • створення та опрацювання інформаційної моделі;
  • аналіз результатів;
  • підготовка матеріалів;
  • використання офісних веб-програм та інтернет-середовищ для публікації результатів своєї роботи
  • захист проекту.
Повторення, узагальнення, резервний час.
(6 год)




9 клас

Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення вивченого у 8 класі.
(2 год)

Системне та службове програмне забезпечення.
(10 год)

Класифікація та загальні характеристики програмного забезпечення.
Ліцензії на програмне забезпечення, їх типи.
Системне програмне забезпечення.
Поняття про операційну систему, її призначення. Класифікація операційних систем.
Поняття інсталяції та деінсталяції програмного забезпечення. Проблеми сумісності програмного забезпечення.
Службове програмне забезпечення. Драйвери. Підготовка носіїв даних до використання, діагностика та обслуговування носіїв даних і системного програмного забезпечення. Службові програми перевірки дисків, дефрагментації, очищення дисків, відновлення системи.
Архівування даних. Стиснення даних, види стиснення даних. Архіватори. Типи архівних файлів. Операції над архівами.
Шкідливе програмне забезпечення та боротьба з ним. Основні дії для захисту персональних комп’ютерів від зловмисного програмного забезпечення. Антивірусне програмне забезпечення, налаштування його основних параметрів.
Учень (учениця)
описує:
  • класифікацію та загальні характеристики програмного забезпечення;
  • послідовність операцій під час підготовки персонального комп’ютера до роботи;
  • послідовність інсталяції та деінсталяції програм;
  • послідовність операцій над об’єктами файлової системи з використанням меню файлового менеджера, контекстного меню, дій із мишею та комбінацій  клавіш;
  • вимоги до сумісності програмного забезпечення;
  • призначення драйверів, як виду системного програмного забезпечення, необхідність сумісності драйверів і операційної системи;
  • послідовність дій для забезпечення захисту комп’ютерів від шкідливого програмного забезпечення;
має уявлення:
  • про правила розміщення даних на носіях;
  • про методи стиснення даних;
пояснює:
  • призначення програмного забезпечення персонального комп’ютера;
  • сутність підготовки носіїв даних до використання;
  • необхідність і послідовність здійснення операцій для діагностики та обслуговування носіїв даних і програмного забезпечення;
  • необхідність здійснення заходів для знешкодження шкідливого програмного забезпечення;
наводить приклади:
  • програм, що належать до певного виду програмного забезпечення;
розрізняє:
  • файли архівів;
  • різні види ліцензій на програмне забезпечення;
класифікує:
  • програмне забезпечення в залежності від його призначення;
  • операційні системи;
  • файли архівів за розширенням їх імені;
  • ліцензії на програмне забезпечення;
уміє:
  • добирати складові персонального комп’ютера та програмне забезпечення  залежно від призначення комп’ютера;
  • створювати архівні файли різних типів;
  • додавати дані до архівів, знаходити дані в архівах, вилучати дані з архівів; оновлювати архіви;
  • здійснювати діагностику носіїв даних та системного програмного забезпечення.
Текстовий процесор (8 год)

Створення, редагування та форматування списків.
Пошук та заміна символів.
Форматування з використанням стилів. Структура документа. Створення змісту документа з використанням його структури.
Гіперпосилання.
Спільна (послідовна) робота з документом. Рецензування.
Учень (учениця)
має уявлення:
  • про структуру документа;
  • про призначення засобів рецензування;
розуміє:
  • призначення гіперпосилань у текстовому документі;
  • призначення списків;
описує:
  • призначення стилів;
  • правила стильового оформлення документів;
уміє:
  • створювати, редагувати та форматувати списки;
  • застосовувати стилі до фрагментів тексту;
  • створювати власні стилі символів, абзаців і списків;
  • визначати структуру документа за допомогою засобів текстового процесора;
  • створювати зміст документа з використанням автоматизованих засобів;
  • здійснювати пошук та заміну символів;
  • створювати гіперпосилання в текстовому документі;
  • створювати примітки в документі;
  • застосовувати режим рецензування для відображення власних та перегляду сторонніх виправлень у документі;
Табличний процесор.
(12 год)

Автозаповнення.
Логічні, математичні та статистичні функції.
Зображення рядів даних. Побудова графіка функції.
Умовне форматування.
Розв’язування задач із фізики, хімії, математики та інших дисциплін, де вимагається графічне відображення даних і застосування функцій.
Набори однотипних об’єктів. Поля та записи. Електронна таблиця, як засіб подання відомостей про однотипні об’єкти. Сортування та фільтрування даних.
Обчислення підсумків.
Функції для роботи з наборами однотипних об’єктів і табличними базами даних.
Учень (учениця)
пояснює:
  • призначення засобів автозаповнення;
  • призначення секторних, стовпчастих діаграм і графіків;
  • призначення проміжних підсумків;
  • призначення функцій для роботи з масивами та базами даних;
  • відмінність між простими та розширеними фільтрами;
  • поняття поля та запису;
наводить приклади:
  • логічних, математичних і статистичних функцій;
  • функцій для роботи з масивами та базами даних;
описує:
  • призначення умовного форматування даних та спосіб його виконання;
  • сутність операцій сортування та фільтрації даних;
  • структуру розширених фільтрів;
  • спосіб подання в електронних таблицях відомостей про однотипні об’єкти;
уміє:
  • добирати тип діаграми для відображення тих чи інших даних;
  • будувати секторні та стовпчасті діаграми, а також графіки;
  • застосовувати засоби автозаповнення та автозавершення для автоматизації введення даних;
  • будувати на заданому проміжку графік функції;
  • застосовувати умовне форматування для унаочнення даних, що задовольняють певні умови;
  • інтерпретувати електронну таблицю як набір даних про однотипні об’єкти;
  • сортувати набір записів про об’єкти за значеннями одного чи кількох параметрів;
  • застосовувати проміжні підсумки для обчислення зведених значень для груп об’єктів;
  • застосовувати прості та розширені фільтри для добору об’єктів за умовами, що подаються за допомогою не більш ніж двох логічних зв’язок;
  • застосовувати функції для роботи з масивами та базами даних з метою отримання відомостей про об’єкти, що задовольняють певні критерії, та обчислення підсумкових характеристик за значеннями параметрів таких об’єктів.
Алгоритми і програми.
(18 год)

І. Масиви.

Поняття одновимірного масиву. Введення й виведення значень елементів масивів.
Алгоритми опрацювання табличних величин: знаходження підсумкових величин, зокрема для елементів, що задовольняють задані умови, а також пошук у масиві за певними критеріями.
Алгоритми впорядкування елементів масиву.

ІІ. Рух об’єктів.

Використання таймера, рух, моделювання гри.
Учень (учениця)
пояснює:
  • організацію даних у вигляді масивів;
  • принципи опрацювання табличних даних;
  • призначення та спосіб дії програмного таймера;
описує:
  • алгоритми впорядкування  заданого масиву;
  • алгоритми знаходження підсумкових величин, зокрема для елементів, що задовольняють задані умови, а також пошуку в масиві за певними критеріями;
розпізнає:
  • клас задач, що розв’язуються з використанням табличних величин;
пояснює:
  • поняття масиву, елемента масиву, індексу та значення елемента;
уміє:
  • оголошувати змінні табличного типу;
  • створювати програми для введення й виведення елементів масивів;
  • програмувати пошук заданого, мінімального та максимального значення в масиві;
  • програмувати обчислення суми, середнього арифметичного та кількості елементів масиву;
  • програмувати опрацювання лише тих елементів масиву, що задовольняють певні умови;
  • застосовувати алгоритми впорядкування для заданого масиву;
  • використовувати програмний таймер для ініціювання подій у певні моменти часу;
  • програмувати рух графічних об’єктів та здійснювати управління його швидкістю за допомогою таймера.
Створення та публікація веб-ресурсів.
(6 год)

Інтернет-засоби для створення веб-ресурсів.
Поняття про мову гіпертекстової розмітки.
Правила зручного розміщення відомостей на веб-сайті.
Публікація веб-сайта в службі безкоштовного хостингу.
Учень (учениця)
пояснює:
  • призначення мови гіпертекстової розмітки;
  • співвідношення між елементами мови гіпертекстової розмітки та об’єктами, що відображуються на веб-сторінках;
  • принцип хостингу сайтів;
пояснює:
  • поняття сайта;
  • поняття доменного імені;
  • принцип функціонування сервісу доменних імен;
  • поняття тегу, атрибута тегу;
  • призначення та синтаксис основних тегів мови гіпертекстової розмітки, таких як теги абзацу, розриву рядка, гіперпосилання, вставляння зображення;
  • правила гармонійного та ергономічного розміщення текстових і графічних матеріалів на веб-сторінці;
наводить приклади:
  • інтернет-засобів для автоматизованого створення веб-сайтів;
  • тегів мови гіпертекстової розмітки;
уміє:
  • створювати веб-сайти з використанням автоматизованих інтернет-засобів;
  • створювати, редагувати та форматувати наповнення веб-сторінок із використанням автоматизованих інтернет-засобів;
  • редагувати та форматувати окремі об’єкти на веб-сторінках із використанням мови гіпертекстової розмітки;
  • застосовувати правила зручного розміщення відомостей під час створення веб-сайтів;
  • публікувати сайти в службі безкоштовного хостингу.
Проектна діяльність.
(10 год)

Виконання колективного навчального проекту з дослідження предметної галузі навчального курсу «Інформатика»
Учень (учениця) виконує навчальний проект, де передбачається:
  • визначення проблеми, теми та завдань проекту;
  • розподіл ролей та планування колективної діяльності;
  • добір засобів опрацювання даних;
  • добір засобів подання результатів навчального проекту;
  • розробка стратегії пошуку інформаційних матеріалів;
  • пошук інформаційних матеріалів та їх аналіз;
  • створення та опрацювання інформаційної моделі;
  • аналіз результатів;
  • підготовка матеріалів;
  • використання програм та інтернет-середовищ для публікації результатів своєї роботи
  • захист проекту.
Повторення, узагальнення, резервний час.
(4 год)
.




Додаток

Орієнтовний перелік базових компонентів компетентнісних задач

5 клас

Інформаційні процеси. Комп’ютер як засіб реалізації інформаційних процесів
·              створити власну робочу папку;
·              скопіювати файли з флеш-носія до запам’ятовуючих пристроїв комп’ютера та навпаки;
·              створити ярлик програми.
Комп’ютерні мережеві технології
·              знайти відомості в Інтернеті, порівняти їх зміст на різних веб-ресурсах та сформулювати чітку відповідь на поставлене запитання.
Текстовий процесор
·              створити та відформатувати текстовий документ за зразком;
·              розробити власний дизайн документа заданого призначення та створити його.
Алгоритми і програми
·              розробити та запустити на виконання лінійний алгоритм малювання геометричної фігури;
·              розробити та запустити на виконання циклічний алгоритм малювання геометричної фігури;
·              розробити та запустити на виконання алгоритм, що завершується за виконання певної умови;
·              зберегти алгоритм у файлі та прочитати його з файлу.
Проектна діяльність
·              скласти план власної діяльності у вигляді текстового документа;
·              виконати пункти плану в зазначені терміни;
·              надати звіт про результати власної роботи.

6 клас

Створення та використання комп’ютерних презентацій
·            створити презентацію для супроводу виступу або індивідуального перегляду;
·            розв’язувати навчальні задачі з логічним навантаженням шляхом створення візуальних імітацій у середовищі редактора електронних презентацій;
Служби та ресурси Інтернету
·            створити електронного листа за правилами етикету та надіслати його за певною адресою;
·            перевірити наявність та отримати електронне повідомлення, зберегти файлові вкладення на запам’ятовуючих пристроях комп’ютера;
·            передбачити виникнення можливих небезпек у разі недотримання правил безпечного користування електронною скринькою;
·            визначити, чи був електронний лист перенаправлений з іншої адреси, користуючись службовими записами в ньому;
·            здійснити переклад тексту з використанням онлайн-перекладачів;
·            надати дані для загального доступу в соціальній мережі для групової роботи.
Алгоритми і програми
·            відтворити рух комп’ютерного об’єкта на площині, у тому числі з обминанням перешкод;
·            запрограмувати креслення геометричних фігур із повторюваними елементами;
·            запрограмувати відтворення взаємопов’язаного функціонування кількох комп’ютерних об’єктів;
·            створити нескладну комп’ютерну гру, у якій об’єкти «реагують» на події.
Проектна діяльність
·            самостійно обрати тему проекту;
·            скласти у вигляді текстового документа план власної діяльності у складі групи;
·            самостійно відшукати відомості, необхідні для виконання проекту;
·            виконати пункти плану в зазначені терміни;
·            коригувати свою роботу залежно від роботи групи;
·            надати звіт про результати власної роботи.

7 клас

Персональне веб-середовище
·                    виконати домашнє завдання з використанням хмарних сервісів;
·                    поставити запитання й отримати відповідь за допомогою використання документів загального доступу.
Табличний процесор
·            створити таблицю обчислення даних за чеком у крамниці, включно із ціною, кількістю товарів і ПДВ;
·            створити засоби автоматизації обчислень, необхідних для розв’язування задач, які виникають процесі навчання математики, фізики, хімії, під час виконання практичних і лабораторних робіт у процесі навчання зазначених предметів;
·            створити засоби автоматизації обчислень, необхідних для виконання проектної діяльності на уроках трудового навчання;
·            створити таблицю відстаней, пройдених автомобілем, що рухається з постійною швидкістю, через рівні проміжки часу;
·            відтворити задану числову послідовність за допомогою формул.
Алгоритми і програми
·            створити програму розрахунку числового значення за заданою формулою;
·            створити програму знаходження кореня рівняння;
·            створити модель рівномірного прямолінійного руху об’єкта;
·            створити комп’ютерну модель руху об’єкта на площині з перешкодами та з вибором шляху;
·            створити комп’ютерну модель процесу взаємопов’язаного функціонування двох чи більше об’єктів;
·            створити нескладну комп’ютерну гру з використанням змінних величин.
Проектна діяльність
·            самостійно обрати тему проекту;
·            скласти у вигляді текстового документа план діяльності групи;
·            організувати збирання даних за проектом у спільному документі в хмарі;
·            допомогти членам групи виконати пункти плану в зазначені терміни;
·            коригувати свою роботу  залежно від роботи групи;
·            оцінити власну роботу та роботу групи;
·            надати звіт про результати роботи у складі групи.

8 клас

Інформаційні системи
·            закодувати та декодувати текстові повідомлення за допомогою кодової таблиці;
·            закодувати та декодувати монохромні й кольорові зображення за наданими правилами;
·            визначити тип наданого пристрою;
·            зробити висновок про сфери можливого застосування комп’ютера із заданими характеристиками.
Комп‘ютерна графіка
·            відтворити наданий натюрморт з використанням засобів растрової графіки;
·            відтворити наданий натюрморт з використанням  засобів векторної графіки;
·            створити елементи інтерфейсу веб-сайта: кнопки, маркери, заголовки, рамки, з використанням засобів графічного редактора за зразком;
·            розробити та створити власні елементи інтерфейсу для веб-сайту;
·            створити зображення класної кімнати у перспективі з використанням засобів графічного редактора.
Опрацювання об’єктів мультимедіа
·            переглянути відеоролик;
·            прослухати аудіоролик;
·            створити відеокліп з наданих фрагментів;
·            створити відеокліп на обрану тему, відео- та аудіоматеріали знайти в мережі Інтернет чи створити самостійно.
Алгоритми і програми
·            створити програмний проект у середовищі програмування, зберегти його й відкрити для подальшої роботи;
·            скомпілювати/підготувати проект для виконання поза середовищем розробки;
·            розробити ефективний інтерфейс програми;
·            розробити ефективний алгоритм, використовуючи поділ задачі на підзадачі (декомпозицію);
·            налагодити програму, використовуючи засоби середовища програмування: точки зупинки, покрокове виконання тощо;
·            створити програмний проект знаходження коренів квадратного рівняння з перевіркою дискримінанта на від’ємність;
·            створити програмний проект, за яким будується графік лінійної та квадратичної функції.
Проектна діяльність
·            самостійно обрати тему проекту та обґрунтувати її вибір;
·            скласти план діяльності групи у вигляді текстового документа в хмарі;
·            поставити задачі для членів групи за обраними ролями;
·            допомогти членам групи виконати пункти плану в зазначені терміни;
·            коригувати роботу в групі;
·            оцінити власну роботу та роботу групи;
·            надати звіт про результати роботи групи.

9 клас

Текстовий процесор
·       відформатувати наявний документ за допомогою стилів символів та абзаців;
·       створити та відформатувати власний документ з використанням стилів символів та абзаців;
·       створити автоматично зміст для наданого документа, відформатувати за необхідністю;
·       створити систему навігації в документі за допомогою змісту, списку ілюстрацій, гіперпосилань;
·       спільно створити та відредагувати документ з використанням хмарного сервісу;
·       зв’язати документи з локальними та онлайновими ресурсами за допомогою гіперпосилань.
Табличний процесор.
·       створити та відформатувати таблицю за зразком і заповнити її даними з використанням автозаповнення;
·       провести розрахунок за математичною формулою, що містить тригонометричні функції;
·       провести розрахунок за формулою, якщо вимагається перевірка умови;
·       створити таблицю розрахунків для касового чека, з урахуванням кількості, ціни, ПДВ і  знижки для кожного з товарів.
·       графічно відобразити дані соціологічного опитування, використавши відповідні типи діаграм;
·       побудувати графік функції на заданому проміжку.
Алгоритми і програми.
·       обчислити кількість елементів масиву/таблиці, які відповідають заданим критеріям;
·       обчислити поелементні суми двох масивів: заробітної платні та премії;
·       реалізувати алгоритм гри «Сапер», визначивши для кожного елемента таблиці кількість сусідніх елементів з мінами;
·       створити програмний проект простої бази даних «Учні» з даними про прізвище, ім’я, вік та успішність; забезпечити виведення даних про учнів за зазначеними критеріями,
·       створити комп’ютерну гру з двома об’єктами, управління одним з яких здійснює людина, а управління іншими здійснюється автоматично за допомогою комп’ютера;
·       створити програмний проект, за яким візуально моделюється фізичний процес дифузії двох ідеальних газів з молекулами різного кольору.
Створення та публікація веб-ресурсів
·       створити веб-сайт на задану тематику;
·       внести зміни до оформлення сайту;
·       внести зміни до текстового та графічного вмісту сайту.
Проектна діяльність
·       самостійно обрати тему проекту та обґрунтувати її актуальність та соціальну значущість;
·       обрати інформаційні технології для реалізації проекту та обґрунтувати їх вибір;
·       скласти у вигляді текстового документа в хмарі план діяльності групи;
·       поставити задачі для членів групи за обраними ролями;
·       допомогти членам групи виконати пункти плану у зазначені терміни;
·       коригувати роботу в групі;
·       оцінити власну роботу і роботу групи;
·       надати звіт про результати роботи групи.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)